1. Словник української мови у 20 томах

украяти

УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., що.

Краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого.

– Мати, неси хутчій ложку та ще вкрай хліба! (Є. Гуцало).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. украяти — укра́яти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. украяти — (вкраяти), -аю, -аєш, док., перех. Краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого. Украяти хліба. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. украяти — ВІДРІ́ЗАТИ (ріжучи, відокремлювати частину від цілого), УРІ́ЗАТИ (ВРІ́ЗАТИ), ВІДІТНУ́ТИ, ВІДТЯ́ТИ, УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ), УТЯ́ТИ (ВТЯ́ТИ), УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), ВІДКРА́ЯТИ, ВІДБАТУВА́ТИ розм., ВІДЧИКРИ́ЖИТИ розм., УКРА́ЇТИ (ВКРА́ЇТИ) діал. Словник синонімів української мови
  4. украяти — УКРА́ЯТИ (ВКРА́ЯТИ), а́ю, а́єш, док., перех. Краючи, ріжучи, відокремити частину від цілого. Украяти хліба. Словник української мови в 11 томах
  5. украяти — Украяти, -раю, -єш гл. 1) Отрѣзать. Дружба ножа не має, нам хліба не вкрає. О. 1862. IV. 6. Я вкраяв би свого живого серця. К. ЦН. 291. 2) Откроить, отрѣзать. Словник української мови Грінченка