упрохатися
Упрохатися, -хаюся, -єшся
гл. = упроситися. Упрохавсь до його ночувати. Мнж. 84.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- упрохатися — упроха́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- упрохатися — УПРОХА́ТИСЯ див. упро́хуватися. Словник української мови у 20 томах
- упрохатися — див. упрохуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- упрохатися — УПРОХА́ТИСЯ див. упро́хуватися. Словник української мови в 11 томах