упрохатися

Упрохатися, -хаюся, -єшся

гл. = упроситися. Упрохавсь до його ночувати. Мнж. 84.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упрохатися — упроха́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упрохатися — УПРОХА́ТИСЯ див. упро́хуватися. Словник української мови у 20 томах
  3. упрохатися — див. упрохуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. упрохатися — УПРОХА́ТИСЯ див. упро́хуватися. Словник української мови в 11 томах