1. Словник української мови Грінченка

упріти

Упрівати, -ваю, -єш

сов. в. упріти, -рію, -єш, гл.

1) Потѣть, вспотѣть. Поки не упріти, поти не уміти. Ном. № 7184.

2) Взопрѣть, довариваться, довариться. Чуб. VII. 438. Півник упрів і молошна каша упріла, — пора обідати. Рудч. Ск. II. 29.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. упріти — упрі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. упріти — УПРІ́ТИ див. упріва́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. упріти — Годуєте мене аби я не здох, а я роблю, аби не впріти. Оправдувався й нарікав робітник господареві. Ні впрів, ні змерз. Ні добре, ні зле. Байдужній до всего. Поки не впріється, поти не загріється. В зимі сама праця мусить загріти чоловіка на дворі. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. упріти — див. упрівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. упріти — ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти). Словник синонімів української мови
  6. упріти — УПРІ́ТИ див. упріва́ти. Словник української мови в 11 томах