упріти

ВАРИ́ТИСЯ (про їжу — набувати готовності під дією вогню), КИПІ́ТИ, УКИПА́ТИ (ВКИПА́ТИ), МЛІ́ТИ, ПРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПА́РИТИСЯ (на парі, на малому вогні). — Док.: звари́тися, укипі́ти (вкипі́ти), упрі́ти (впрі́ти). У пузатих горщиках варився борщ із гусятиною (О. Донченко); Риба кипіла в казані (І. Нечуй-Левицький); Поки в казанку пшоно вкипало, хлопець нашвидку в дорогу лагодився (В. Мисик); Ви в доброму настрої, спокійні — і борщ мліє на плиті (з журналу); І пріла каша в чорнім казані (А. Малишко); Польова каша завжди добра. Може, через те, що не в печі упріває, а серед вільного повітря (Панас Мирний).

ПОТІ́ТИ (покриватися потом, виділяти піт), ПІТНІ́ТИ, ПРОПОТІВА́ТИ, МОКРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), ПРІ́ТИ розм., УПА́РЮВАТИСЯ (ВПА́РЮВАТИСЯ) розм., ЗОПРІВА́ТИ розм. — Док.: употі́ти (впоті́ти), споті́ти, спітні́ти, пропоті́ти, змокрі́ти, упрі́ти (впрі́ти), упа́ритися (впа́ритися), зопрі́ти (зіпрі́ти). Вулкан потіє і трудиться, Всіх лає, б'є, пужа, яриться, К роботі приганя майстрів (І. Котляревський); В Річинського пітніли руки навіть крізь рукавички, але пригортав Олену міцно (Ірина Вільде); — Скоро ти пропотієш, а там, дивись, і стане легше... (Вас. Шевчук); По коліно в болоті грузне кінь, в натузі везе кладь, мокріє, лисніє (К. Гордієнко); Саїд згадав Кампир-Рават і тих же дехканів, що, впріваючи, відкочували вагонетки або кайлували скелю (І. Ле); Петро мовчав та тільки прів і червонівся (Лесь Мартович); — Геть чисто впарився, сину, — жалівся він Цигулі. — Коли ж мало не всю худобу звели. Давайте на підмогу (А. Головко); Зопрівши від натуги, він протиснувся, нарешті, всередину, але.. побачити нічого не міг: спереду стояла глуха стіна широких спин (П. Панч).

РОЗВА́РЮВАТИСЯ (від варіння ставати розсипчастим, крихким), РОЗКИПА́ТИСЯ, РОЗКИПА́ТИ, УПРІВА́ТИ (ВПРІВА́ТИ), РОЗІМЛІВА́ТИ, УМЛІВА́ТИ розм. (під тривалою дією великого тепла). — Док.: розвари́тися, розкипі́тися, розкипі́ти, упрі́ти (впрі́ти), розімлі́ти, умлі́ти. І хоч борщ Віталиків зовсім розварився та ще й пересолений, але вони обоє присьорбують страву охоче, мати навіть підхвалює (О. Гончар); Розкипається горох (С. Руданський); — А пшінце розкипіло та й добреньке (Григорій Тютюнник); Страва давно стояла в печі: ще як у волость ішла Мотря, то засунула, щоб упрівала (Панас Мирний); Риба геть розімліла — не розбереш, де хвіст, де голова (Ю. Збанацький); В печі вже напалено і борщ умліває, обгорнутий попелом (Є. Гуцало).