утерпіти
Утерпіти, -плю, -пиш
гл. Удержаться, утерпѣть. Ой не втерплю — заспіваю. Ном. № 14007. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла. Мет. 256.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утерпіти — уте́рпіти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- утерпіти — УТЕ́РПІТИ (ВТЕ́РПІТИ), плю, пиш; мн. уте́рплять; док. 1. Стримати себе від якихось дій, вчинків, від вияву яких-небудь почуттів, здійснення якихось намірів. Словник української мови у 20 томах
- утерпіти — (втерпіти), -плю, -пиш; мн. утерплять; док. 1》 Стримати себе від якихось дій, вчинків, від вияву яких-небудь почуттів, здійснення якихось намірів. 2》 діал. Постраждати (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- утерпіти — УТЕ́РПІТИ (ВТЕ́РПІТИ), плю, пиш; мн. уте́рплять; док. 1. Стримати себе від якихось дій, вчинків, від вияву яких-небудь почуттів, здійснення якихось намірів. Словник української мови в 11 томах