утерпіти
уте́рпіти
(втерпіти), -плю, -пиш; мн. утерплять; док.
1》 Стримати себе від якихось дій, вчинків, від вияву яких-небудь почуттів, здійснення якихось намірів.
2》 діал. Постраждати (у 1, 2 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- утерпіти — уте́рпіти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- утерпіти — УТЕ́РПІТИ (ВТЕ́РПІТИ), плю, пиш; мн. уте́рплять; док. 1. Стримати себе від якихось дій, вчинків, від вияву яких-небудь почуттів, здійснення якихось намірів. Словник української мови у 20 томах
- утерпіти — УТЕ́РПІТИ (ВТЕ́РПІТИ), плю, пиш; мн. уте́рплять; док. 1. Стримати себе від якихось дій, вчинків, від вияву яких-небудь почуттів, здійснення якихось намірів. Словник української мови в 11 томах
- утерпіти — Утерпіти, -плю, -пиш гл. Удержаться, утерпѣть. Ой не втерплю — заспіваю. Ном. № 14007. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла. Мет. 256. Словник української мови Грінченка