утерпіти

уте́рпіти

(втерпіти), -плю, -пиш; мн. утерплять; док.

1》 Стримати себе від якихось дій, вчинків, від вияву яких-небудь почуттів, здійснення якихось намірів.

2》 діал. Постраждати (у 1, 2 знач.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утерпіти — уте́рпіти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. утерпіти — УТЕ́РПІТИ (ВТЕ́РПІТИ), плю, пиш; мн. уте́рплять; док. 1. Стримати себе від якихось дій, вчинків, від вияву яких-небудь почуттів, здійснення якихось намірів. Словник української мови у 20 томах
  3. утерпіти — УТЕ́РПІТИ (ВТЕ́РПІТИ), плю, пиш; мн. уте́рплять; док. 1. Стримати себе від якихось дій, вчинків, від вияву яких-небудь почуттів, здійснення якихось намірів. Словник української мови в 11 томах
  4. утерпіти — Утерпіти, -плю, -пиш гл. Удержаться, утерпѣть. Ой не втерплю — заспіваю. Ном. № 14007. А дочка не втерпіла, в рік прилетіла. Мет. 256. Словник української мови Грінченка