утрунок

Утрунок, -нку

м. = тлунок. Лубен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утрунок — утру́нок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. утрунок — УТРУ́НОК, нка, ч., діал. Шлунок. – Ти б з булкою чай пила, а то тільки утрунок попечеш, – мовила Пріська (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
  3. утрунок — -нка, ч., діал. Шлунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. утрунок — ШЛУ́НОК (орган травлення), ЖИВІ́Т розм. (часто зі сл. боліти, біль тощо), ТРУ́НОК діал., УТРУ́НОК діал., КО́ВБИК діал. Гості з голодними шлунками потрощили вечерю до останнього шматка хліба, до рісочки (І. Словник синонімів української мови
  5. утрунок — УТРУ́НОК, нка, ч., діал. Шлунок. — Ти б з булкою чай пила, а то тільки утрунок попечеш, — мовила Пріська (Л. Янов., І, 1959, 250). Словник української мови в 11 томах