утрунок

утру́нок

іменник чоловічого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утрунок — УТРУ́НОК, нка, ч., діал. Шлунок. – Ти б з булкою чай пила, а то тільки утрунок попечеш, – мовила Пріська (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
  2. утрунок — -нка, ч., діал. Шлунок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. утрунок — ШЛУ́НОК (орган травлення), ЖИВІ́Т розм. (часто зі сл. боліти, біль тощо), ТРУ́НОК діал., УТРУ́НОК діал., КО́ВБИК діал. Гості з голодними шлунками потрощили вечерю до останнього шматка хліба, до рісочки (І. Словник синонімів української мови
  4. утрунок — УТРУ́НОК, нка, ч., діал. Шлунок. — Ти б з булкою чай пила, а то тільки утрунок попечеш, — мовила Пріська (Л. Янов., І, 1959, 250). Словник української мови в 11 томах
  5. утрунок — Утрунок, -нку м. = тлунок. Лубен. у. Словник української мови Грінченка