ухання
У́хання, -ня
с. Крики: ухъ!
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ухання — у́хання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- ухання — ухкання, -я, с. Дія за знач. ухати, ухкати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ухання — У́ХАННЯ, У́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. у́хати, у́хкати і звуки, утворені цією дією. Інші панянки, заохочені Ольгою, шубовснули в воду, і почався новий тур енергійного обхлюпування, реготу, вереску і ухання (А. Іщук); В хаті Кіндратовій – ухкання, крик!.. Словник української мови у 20 томах
- ухання — У́ХАННЯ, У́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. у́хати, у́хкати і звуки, утворені цією дією. Інші панянки, заохочені Ольгою, шубовснули в воду, і почався новий тур енергійного обхлюпування, реготу, вереску і ухання (Іщук, Вербівчани, 1961, 30)... Словник української мови в 11 томах