ухання

У́ХАННЯ, У́ХКАННЯ, я, с. Дія за знач. у́хати, у́хкати і звуки, утворені цією дією.

Інші панянки, заохочені Ольгою, шубовснули в воду, і почався новий тур енергійного обхлюпування, реготу, вереску і ухання (Іщук, Вербівчани, 1961, 30);

В хаті Кіндратовій — ухкання, крик!.. Став проти вікон, дивлюсь у світлицю. Там же — танцює старе й молоде! (С. Ол., Вибр., 1959, 100);

Хата Онищучки.. стугоніла.. за північ веселою гульнею — співами та танцями та буйним ухканням парубоцтва (Речм., Весн. грози, 1961, 118);

3 глибини лісової хащі долинуло ухання пугача (Наука.., 6, 1960, 22);

Дід прислухався до глухого ухкання далеких гарматних пострілів і хитав головою (Донч., VI, 1957, 117).