фальшівник
Фальшівни́к, -ка
м. Фальсификаторъ, поддѣлыватель. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фальшівник — фальшівни́к іменник чоловічого роду, істота підроблювач рідко Орфографічний словник української мови
- фальшівник — Фальсифікатор; п! ОКОЗАМИЛЮВАЧ. Словник синонімів Караванського
- фальшівник — ФАЛЬШІВНИ́К, а́, ч., заст. Фальсифікатор, підроблювач. – Чи то я розбійник, чи фальшівник монет, чи, може, який касієр [касир] – утікач, щоб у мене були гроші на розкидування? (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- фальшівник — -а, ч., заст. Фальсифікатор, підроблювач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фальшівник — ФАЛЬШІВНИ́К, а́, ч., заст. Фальсифікатор, підроблювач. — Чи то я розбійник, чи фальшівник монет, чи, може, який касієр [касир] — утікач, щоб у мене були гроші на розкидування? (Фр., VI, 1951, 391). Словник української мови в 11 томах