фаля

Значення в інших словниках

1. фаля — Фа́ля: — хвиля [2;14;23;24;33,XII,XIII] — хвиля, вітер з дощем [42] Словник з творів Івана Франка
2. фаля — фа́ля іменник жіночого роду хвиля діал. Орфографічний словник української мови
3. фаля — ФА́ЛЯ, і, ж., діал. Хвиля (див. хви́ля¹ 1). А на чайці одинокий Без весла рибак сидить І спокійно, мов байдужно, На тривогу хвиль глядить. Його серця не тривожить Образ смерті серед фаль (І. Франко); Он колишесь тихий Дніпер: вечір – він дрімає, А по синій єго фалі човенце плаває (Ю. Федькович). Словник української мови у 20 томах
4. фаля — Хвиля Словник застарілих та маловживаних слів
5. фаля — -і, ж., зах. Вітер із дощем. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. фаля — I. ХВИ́ЛЯ (на водній поверхні), ВАЛ, ГАБА діал., ФА́ЛЯ діал.; БУРУ́Н (висока піниста); ЦУНА́МІ (надзвичайно великих розмірів). Дніпро котив важкі сірі хвилі (Ю. Яновський); Зривається буря від краю до краю, Бурхочуть навколо вали (П. Словник синонімів української мови
7. фаля — ФА́ЛЯ, і, ж., діал. Хвиля ( див. хви́ля¹ 1). А на чайці одинокий Без весла рибак сидить І спокійно, мов байдужно, На тривогу хвиль глядить. Його серця не тривожить Образ смерті серед фаль (Фр., XI, 1952, 469). Словник української мови в 11 томах