фарбування
Фарбування, -ня
с. Окрашиваніе, крашеніе. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фарбування — фарбува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- фарбування — [фарбуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- фарбування — ФАРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фарбува́ти й фарбува́тися. Підштукатурний шар захищає стіну від зволоження досить добре. Тому в рік будування будинку слід обмежитись тільки вапняним фарбуванням стін по цьому шару (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- фарбування — -я, с. Дія за знач. фарбувати й фарбуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фарбування — Фарбува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фарбування — ФАРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фарбува́ти й фарбува́тися. Підштукатурний шар захищає стіну від зволоження досить добре. Тому в рік будування будинку слід обмежитись тільки вапняним фарбуванням стін по цьому шару (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах