фарбування
ФАРБУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. фарбува́ти й фарбува́тися.
Підштукатурний шар захищає стіну від зволоження досить добре. Тому в рік будування будинку слід обмежитись тільки вапняним фарбуванням стін по цьому шару (з наук. літ.);
Спосіб фарбування деревини на пні відносно простий – у просвердлені отвори, на рівні майбутнього пенька, подають з бочки по шлангах розчин барвника. Дерево вбирає його і таким способом фарбується стовбур, гілки і навіть листя (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фарбування — фарбува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- фарбування — [фарбуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- фарбування — -я, с. Дія за знач. фарбувати й фарбуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фарбування — Фарбува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фарбування — ФАРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фарбува́ти й фарбува́тися. Підштукатурний шар захищає стіну від зволоження досить добре. Тому в рік будування будинку слід обмежитись тільки вапняним фарбуванням стін по цьому шару (Колг. Укр. Словник української мови в 11 томах
- фарбування — Фарбування, -ня с. Окрашиваніе, крашеніе. Желех. Словник української мови Грінченка