1. Словник української мови в 11 томах

фарбування

ФАРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фарбува́ти й фарбува́тися.

Підштукатурний шар захищає стіну від зволоження досить добре. Тому в рік будування будинку слід обмежитись тільки вапняним фарбуванням стін по цьому шару (Колг. Укр., 4, 1958, 15);

Спосіб фарбування деревини на пні відносно простий — у просвердлені отвори, на рівні майбутнього пенька, подають з бочки по шлангах розчин барвника. Дерево вбирає його і таким способом фарбується стовбур, гілки і навіть листя (Хлібороб Укр., 4, 1965, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фарбування — фарбува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. фарбування — [фарбуван':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  3. фарбування — ФАРБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. фарбува́ти й фарбува́тися. Підштукатурний шар захищає стіну від зволоження досить добре. Тому в рік будування будинку слід обмежитись тільки вапняним фарбуванням стін по цьому шару (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. фарбування — -я, с. Дія за знач. фарбувати й фарбуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фарбування — Фарбува́ння, -ння, -нню Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. фарбування — Фарбування, -ня с. Окрашиваніе, крашеніе. Желех. Словник української мови Грінченка