фіґель

Фіґель, -ґля

м.

1) = фиґель 1 и 2 Тогди ся злетіли всі чорти і показували ріжні фіґлі, скакали по столі, по мисках.... Гн. ІІ. 6. Бачать діти, що старий батько з ними фіґля зробив. Драг. 181.

2) мн. фі́ґлі. Маленькій локончики на вискахъ женщины. Гол. Од. (51.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фіґель — Кучерик, сов. завиток; мн. ФІҐЛІ, витівки, штуки, трюки, коники; фіґлі-миглі' п! ФОКУС. Словник синонімів Караванського
  2. фіґель — ФІ́ҐЕЛЬ, гля, ч. 1. заст. Завиток (архітектурна оздоба); розчерк (на письмі). 2. перев. мн., перен., розм. Витівки, штуки, трюки. [Старостина:] Ми знаємо давно, що граф на жарти і на фіґлі здатний, і нас нічим він не здивує (І. Словник української мови у 20 томах