хабалиця

Хабалиця, -ці

ж. Кокетка, охотница до любовныхъ шашней, наложница. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном. Гн. II. 166.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хабалиця — див. повія Словник синонімів Вусика
  2. хабалиця — ХАБА́ЛИЦЯ, і, ж., діал. Жінка, охоча до любовних пригод; кокетка. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном (з казки). Словник української мови у 20 томах
  3. хабалиця — -і, ж., зах. Заміжня жінка, охоча до любовних пригод. Великий тлумачний словник сучасної мови