хабалиця

хаба́лиця

-і, ж., зах.

Заміжня жінка, охоча до любовних пригод.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хабалиця — див. повія Словник синонімів Вусика
  2. хабалиця — ХАБА́ЛИЦЯ, і, ж., діал. Жінка, охоча до любовних пригод; кокетка. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном (з казки). Словник української мови у 20 томах
  3. хабалиця — Хабалиця, -ці ж. Кокетка, охотница до любовныхъ шашней, наложница. Чоловік мав лиху жінку хабалицю, що знюхалася з паном. Гн. II. 166. Словник української мови Грінченка