харкати

Значення в інших словниках

1. харкати — ха́ркати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. харкати — Хрякати, харкотіти. Словник синонімів Караванського
3. харкати — Хрякати, хрякнути, вихрякувати, вихрякнути, повихрякувати, зіхрякувати, зіхрякнути, позіхря'кувати, нахрякувати, нахрякати, понахрякувати, похрякувати, похрякати, харкотіти, харкотнути, захаркотіти, нахаркотіти, похаркотіти, схаркотіти Словник чужослів Павло Штепа
4. харкати — ХА́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров'ю) при кашлі, прочищаючи горло; плювати мокротинням. І зачав той нечистивий харкати, плювати (С. Руданський); Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і зовсім втомився од довгої промови (М. Словник української мови у 20 томах
5. харкати — Аю, -аєш, недок., вульг. Плювати. Харкаю у хустинку (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
6. харкати — -аю, -аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров'ю) при кашлю, прочищаючи горло; плювати мокротинням. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. харкати — ПЛЮВА́ТИ (викидати з рота слину, мокротиння тощо), ВИПЛЬО́ВУВАТИ, СПЛЬО́ВУВАТИ, ПЛЮ́ХАТИ розм.; ПЛЮВА́ТИСЯ (також на когось, один на одного); ЧВИ́РКАТИ (ЧВІ́РКАТИ) розм., ЦВІ́РКАТИ розм., ЦИ́РКАТИ розм. (крізь зуби); ХА́РКАТИ розм., ХАРКОТІ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
8. харкати — ХА́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров’ю) при кашлі, прочищаючи горло; плювати мокротинням. Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і зовсім втомився од довгої промови (Коцюб., II, 1955, 156); З’являючись на млин .. Словник української мови в 11 томах