1. Словник синонімів української мови

харкати

ПЛЮВА́ТИ (викидати з рота слину, мокротиння тощо), ВИПЛЬО́ВУВАТИ, СПЛЬО́ВУВАТИ, ПЛЮ́ХАТИ розм.; ПЛЮВА́ТИСЯ (також на когось, один на одного); ЧВИ́РКАТИ (ЧВІ́РКАТИ) розм., ЦВІ́РКАТИ розм., ЦИ́РКАТИ розм. (крізь зуби); ХА́РКАТИ розм., ХАРКОТІ́ТИ розм. (при кашлі, прочищаючи горло). — Док.: плю́нути, ви́плюнути, сплю́нути, плю́хнути, чви́ркнути (чві́ркнути), цві́ркнути, ци́ркнути, ха́ркнути. Сев часом плював за борт і витирав хусткою обличчя (Ю. Яновський); Кілька разів падав (Тимко), зводився, знову біг, випльовуючи з рота сніг (Григорій Тютюнник); Кирило замовк, запахкав цигаркою, важко спльовуючи перед себе (О. Досвітній); Хлопці й дівчата обтирають у фойє спинами крейду, плюхають насіння (Ю. Мушкетик); Штовхалися, плювалися насінням і словами, потім роздратовано чвиркали крізь зуби (П. Панч); Чутно, як він у темряві чвіркає крізь зуби слиною (І. Микитенко); Фронтовики.. підозріло позирали на статечних дядьків, зневажливо — на дівчат і циркали через губу під ноги (Ю. Смолич); І зачав той нечестивий Харкати, плювати (С. Руданський); Надійшов старий Рябина, кахикає, харкотить і охає (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. харкати — ха́ркати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. харкати — Хрякати, харкотіти. Словник синонімів Караванського
  3. харкати — Хрякати, хрякнути, вихрякувати, вихрякнути, повихрякувати, зіхрякувати, зіхрякнути, позіхря'кувати, нахрякувати, нахрякати, понахрякувати, похрякувати, похрякати, харкотіти, харкотнути, захаркотіти, нахаркотіти, похаркотіти, схаркотіти Словник чужослів Павло Штепа
  4. харкати — ХА́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров'ю) при кашлі, прочищаючи горло; плювати мокротинням. І зачав той нечистивий харкати, плювати (С. Руданський); Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і зовсім втомився од довгої промови (М. Словник української мови у 20 томах
  5. харкати — Аю, -аєш, недок., вульг. Плювати. Харкаю у хустинку (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  6. харкати — -аю, -аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров'ю) при кашлю, прочищаючи горло; плювати мокротинням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. харкати — ХА́РКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Випльовувати мокротиння (іноді з кров’ю) при кашлі, прочищаючи горло; плювати мокротинням. Хаджі Абдула сапав, харкав, плював і зовсім втомився од довгої промови (Коцюб., II, 1955, 156); З’являючись на млин .. Словник української мови в 11 томах
  8. харкати — Харкати, -каю, -єш гл. Харкать. Зачав плювати та харкати. Драг. 90. Стогнали, харкали.... Котл. Ен. Словник української мови Грінченка