1. Словник української мови Грінченка

хвостач

Хвостач, -ча

м.

1) Съ длиннымъ хвостомъ.

2) Неводъ, сѣть съ хвостомъ.

3) раст. Achyrophorus maculatus Scop. ЗЮЗО. І. 109.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвостач — ХВОСТА́Ч, а́, ч. 1. Той (та, те), що має довгий хвіст (у 1–4 знач.). 2. риб. Невід, сітка з хвостом (у 1–4 знач.). 3. Рослина. Словник української мови у 20 томах
  2. хвостач — -а, ч. 1》 У якого довгий хвіст. 2》 Невід чи рибальська сіть із хвостом. Великий тлумачний словник сучасної мови