хвостач
хвоста́ч
-а, ч.
1》 У якого довгий хвіст.
2》 Невід чи рибальська сіть із хвостом.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хвостач — ХВОСТА́Ч, а́, ч. 1. Той (та, те), що має довгий хвіст (у 1–4 знач.). 2. риб. Невід, сітка з хвостом (у 1–4 знач.). 3. Рослина. Словник української мови у 20 томах
- хвостач — Хвостач, -ча м. 1) Съ длиннымъ хвостомъ. 2) Неводъ, сѣть съ хвостомъ. 3) раст. Achyrophorus maculatus Scop. ЗЮЗО. І. 109. Словник української мови Грінченка