1. Словник української мови у 20 томах

хвостач

ХВОСТА́Ч, а́, ч.

1. Той (та, те), що має довгий хвіст (у 1–4 знач.).

2. риб. Невід, сітка з хвостом (у 1–4 знач.).

3. Рослина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хвостач — -а, ч. 1》 У якого довгий хвіст. 2》 Невід чи рибальська сіть із хвостом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хвостач — Хвостач, -ча м. 1) Съ длиннымъ хвостомъ. 2) Неводъ, сѣть съ хвостомъ. 3) раст. Achyrophorus maculatus Scop. ЗЮЗО. І. 109. Словник української мови Грінченка