1. Словник української мови Грінченка

хибний

Хибний, -а, -е

Ошибочный. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хибний — хи́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. хибний — Неправильний, помилковий, невірний, (крок) с. гріховний Словник синонімів Караванського
  3. хибний — [хибнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. хибний — ХИ́БНИЙ, а, е. Який містить хиби (у 1 знач.), з хибами: неправильний, помилковий. Та і в наші дні ще трапляються етнографи, які виступають із цілком хибним запевненням, ніби справжнім носієм національної культури є тільки село (М. Словник української мови у 20 томах
  5. хибний — -а, -е. Який містить хиби (у 1 знач.), з хибами; неправильний, помилковий. Хибний крок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. хибний — НЕПРА́ВИЛЬНИЙ (який не відповідає істині, тому, що є в дійсності); ПОМИЛКО́ВИЙ (який містить у собі помилку, помилки); ХИ́БНИЙ, ПОРО́ЧНИЙ рідше, КРИВИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  7. хибний — Хи́бний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. хибний — ХИ́БНИЙ, а, е. Який містить хиби (у 1 знач.), з хибами: неправильний, помилковий. Та і в наші дні серед радянських учених ще трапляються етнографи, які виступають із цілком хибним запевненням... Словник української мови в 11 томах