хижка

Хи́жка, -ки

ж. ум. отъ хижа.

2)слимакова, слимача. Раковина улитки. Вх. Лем. 478.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хижка — хи́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хижка — див. комора; прибудова; рот; халабуда Словник синонімів Вусика
  3. хижка — ХИ́ЖКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хи́жа. Мелашка завешталась по хаті, зняла з кілків ночви, винесла в сіни й пішла в хижку за борошном (І. Нечуй-Левицький); Мати поставила на столі борщ, пішла в хижку і дістала з бодні велику четвертину сала (О. Словник української мови у 20 томах
  4. хижка — -и, ж. Зменш.-пестл. до хижа. || Прибудова в житловому будинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. хижка — ПРИБУДО́ВА (до будівлі, споруди), ФЛІ́ГЕЛЬ рідше, ПРИБУДУВА́ННЯ, ПРИРУБ буд., ПРИБУДІ́ВОК діал., ОФІЦИ́НА зах., ХИ́ЖКА (до хати); ПРИ́ХАТОК заст., ПРИТУ́ЛА діал. (до хати, призначена для худоби або інших господарчих потреб). Будиночок на околиці міста. Словник синонімів української мови
  6. хижка — Хи́жка, -ки, -жці; хи́жки, хи́жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. хижка — ХИ́ЖКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хи́жа. Мелашка завешталась по хаті, зняла з кілків ночви, винесла в сіни й пішла в хижку за борошном (Н.-Лев., II, 1956, 320); Мати поставила на столі борщ, пішла в хижку і дістала з бодні велику четвертину сала (Донч. Словник української мови в 11 томах