хижка
ПРИБУДО́ВА (до будівлі, споруди), ФЛІ́ГЕЛЬ рідше, ПРИБУДУВА́ННЯ, ПРИРУБ буд., ПРИБУДІ́ВОК діал., ОФІЦИ́НА зах., ХИ́ЖКА (до хати); ПРИ́ХАТОК заст., ПРИТУ́ЛА діал. (до хати, призначена для худоби або інших господарчих потреб). Будиночок на околиці міста. Крихітна прибудова — колишній сарайчик (І. Муратов); Довга колегія на два етажі з двома високими флігелями, причепленими, неначе двоє крил, неначе розпустила й простягла в довжину свої міцні крила (І. Нечуй-Левицький); Крім трьох куполів, будівля має з боків над невеликими прирубами два маленьких куполки (з наукової літератури); Пані Олімпія звільна і обережно, з тацею в руках, пішла до нової офіцини, того невеличкого прибудівку (І. Франко); Роман вийшов в сіни та пішов у хижку, котра була зроблена коло противної хати через сіни (І. Нечуй-Левицький); Навколо (гуцульської) хати з тилу і причілків прибудовувались притули, де тримали овець (з журналу).
Значення в інших словниках
- хижка — хи́жка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- хижка — див. комора; прибудова; рот; халабуда Словник синонімів Вусика
- хижка — ХИ́ЖКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хи́жа. Мелашка завешталась по хаті, зняла з кілків ночви, винесла в сіни й пішла в хижку за борошном (І. Нечуй-Левицький); Мати поставила на столі борщ, пішла в хижку і дістала з бодні велику четвертину сала (О. Словник української мови у 20 томах
- хижка — -и, ж. Зменш.-пестл. до хижа. || Прибудова в житловому будинку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- хижка — Хи́жка, -ки, -жці; хи́жки, хи́жок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хижка — ХИ́ЖКА, и, ж. Зменш.-пестл. до хи́жа. Мелашка завешталась по хаті, зняла з кілків ночви, винесла в сіни й пішла в хижку за борошном (Н.-Лев., II, 1956, 320); Мати поставила на столі борщ, пішла в хижку і дістала з бодні велику четвертину сала (Донч. Словник української мови в 11 томах
- хижка — Хи́жка, -ки ж. ум. отъ хижа. 2) — слимакова, слимача. Раковина улитки. Вх. Лем. 478. Словник української мови Грінченка