1. Словник української мови Грінченка

хижчина

Хижчина, -ни

ж. = хижка. Мил. 159. А вана метнулась у хижчину, — там стояла горілка. Полт. Побігла вина швиденько у хижчину. О. 1862. V. 49. Я тобі поставлю хишчину в лісі, і там будеш сидіти. Гн. І. 133.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хижчина — хижчи́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. хижчина — ХИЖЧИ́НА, и, ж. Те саме, що хи́жка. А вона метнулась у хижчину, – Там стояла горілка (Сл. Б. Грінченка); Трудилися гарно: треба було обсіяти переорані війною лани. Нап'ясти на місці згарища сяку-таку хижчину (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. хижчина — -и, ж., розм. Невелика, поганенька хижа. Великий тлумачний словник сучасної мови