1. Словник української мови Грінченка

хнюра

Хню́ра, -ри

об., хнюрко́, -ка, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хнюра — ХНЮ́РА, и, ч. і ж. Похмура, буркотлива людина. Словник української мови у 20 томах
  2. хнюра — -и, ч. і ж., хнюрко, -а, ч., зах. Похмура, буркотлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови