хнюра
Хню́ра, -ри
об., хнюрко́, -ка, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Хню́ра, -ри
об., хнюрко́, -ка, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.