хнюра

хню́ра

-и, ч. і ж., хнюрко, -а, ч., зах.

Похмура, буркотлива людина.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хнюра — ХНЮ́РА, и, ч. і ж. Похмура, буркотлива людина. Словник української мови у 20 томах
  2. хнюра — Хню́ра, -ри об., хнюрко́, -ка, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76. Словник української мови Грінченка