хнюра

ХНЮ́РА, и, ч. і ж.

Похмура, буркотлива людина.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хнюра — -и, ч. і ж., хнюрко, -а, ч., зах. Похмура, буркотлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. хнюра — Хню́ра, -ри об., хнюрко́, -ка, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76. Словник української мови Грінченка