хнюра ХНЮ́РА, и, ч. і ж. Похмура, буркотлива людина. Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me хнюпитися хнюрко Значення в інших словниках хнюра — -и, ч. і ж., хнюрко, -а, ч., зах. Похмура, буркотлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови хнюра — Хню́ра, -ри об., хнюрко́, -ка, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках хнюра — -и, ч. і ж., хнюрко, -а, ч., зах. Похмура, буркотлива людина. Великий тлумачний словник сучасної мови хнюра — Хню́ра, -ри об., хнюрко́, -ка, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76. Словник української мови Грінченка