хрящ
Хрящ, -ща
м.
1) Хрящъ. Стор. II. 77. см. хрустка, хрусталка, хрястка.
2) Щебень; камень вывѣтрившійся и разсыпавшійся. Міус окр. Лежи, ляшку, під кущем, ти, присипаний хрящем. Грин. ІІІ. 608.
3) пт. = деркач. Вх. Лем. 479. ум. хрящик. Хрящем, нар. Въ безпорядкѣ. Як ввійшла я в хату, коли дивлюсь, а там усе хрящем. Черк. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хрящ — хрящ 1 іменник чоловічого роду з'єднувальна тканина; кістяк хрящ 2 іменник чоловічого роду крупний пісок хрящ 3 іменник чоловічого роду гриб Орфографічний словник української мови
- хрящ — Хрящик, хрящовий, хрящовина, хрящовинний, хрящоподібний, хрящуватий Словник синонімів Вусика
- хрящ — ХРЯЩ¹, а́, ч. Гнучка й пружна тканина, що з'єднує частини кістяка, а в деяких тварин становить сам кістяк. – Бідна моя жінка за ним [за сином] і сама трохи ніг не відкинула, а воно, сердешне, висохло і викоренилось – одні тільки хрящі зостались (О. Словник української мови у 20 томах
- хрящ — I -а, ч. Гнучка й пружна тканина, що з'єднує частини кістяка, а в деяких тварин становить сам кістяк. II -а, ч., геол. Зернистий пісок, що утворився з уламків твердих гірських порід. III -а, ч. Вид грибів роду молочників родини сироїжкових, що ростуть у хвойних лісах (здебільшого їстівні). Великий тлумачний словник сучасної мови
- хрящ — ГРУЗДЬ (ГРУЗД) (гриб з увігнутою світлою шапкою), ХРЯЩ, ЛІ́ЙКА діал. Поблизу ялин і сосон ховаються рижики, справжні маслюки, сироїжки,.. грузді, моховики (з журналу); А в лісах, у байраках гриб'я — хоч граблями греби!... Словник синонімів української мови
- хрящ — Хрящ, -ща́, -ще́ві; хрящі́, -щі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- хрящ — ХРЯЩ¹, а́, ч. Гнучка й пружна тканина, що з’єднує частини кістяка, а в деяких тварин становить сам кістяк. — Бідна моя жінка за ним [за сином] і сама трохи ніг не відкинула, а воно, сердешне, висохло і викоренилось — одні тільки хрящі зостались (Стор. Словник української мови в 11 томах