1. Словник української мови Грінченка

хрін

Хрін, -ну

м.

1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. Ном. № 407. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Н. Вол. у. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! Г. Барв. 301. хрін його́ батька знає! Чортъ его знаетъ! Ном. № 2138. хрін його́ не взяв. Чортъ его не взялъ. Мутив, як на селі москаль, бо, хрін його не взяв, моторний. Котл. Ен. І. 25. до хріна = до чорта, т. е. очень много. А їх тоді було до хріна на селі. Г.-Арт. (О. 1861. ІІІ. 81).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. хрін — хрін іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. хрін — [хр'ін] хр'іна і хрону, м. (на) хр'ін'і і хрон'і Орфоепічний словник української мови
  3. хрін — ХРІН, хрі́ну і хро́ну, ч. 1. Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (Номис); Корені хрону висаджують восени або ранньою весною (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. хрін — хрі́н: ◊ бура́чки́ (бурячки́) з хро́ном → бурачки Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. хрін — А, ч., лайл. 1. «Чорт». Ну, хрін з ним (Ю. Андрухович). Ай, йолки-палки, та хрін з ними, з харчами, чоловіче, скільки того життя, скільки тої любові, щоб акуратненько краяти її ножиком на сніданок і вечерю! (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу
  6. хрін — (-а) ч.; жрм. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 654; ЯБМ, 2, 502. Словник жарґонної лексики української мови
  7. хрін — хріну і хрону, ч. 1》 Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. 2》 Корінь цієї рослини, що вживається як гостра, пряна приправа до їжі, а також як лікувальний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. хрін — Багаторічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих, овочева культура; корінь довгий, товстий, м'ясистий із своєрідним смаком, споживають як приправу; містить багато вітамінів, особливо С, має фітонцидні властивості. Універсальний словник-енциклопедія
  9. хрін — до чо́рта (до га́спида, до хрі́на), грубо. 1. Дуже багато. Стану я вчитись, стану робити? Як би не так! Хай хто хоче робе (робить). Я знаю, у батька до чорта грошей — на мій вік стане (Панас Мирний); Та й солов’ї у Ратієвщині як свищуть.— І скільки то їх?... Фразеологічний словник української мови
  10. хрін — Хрін, хрі́ну. До хрі́на = до чо́рта (сила, багато) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. хрін — ХРІН, хрі́ну і хро́ну, ч. 1. Трав’яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (Номис, 1864, № 407); Корені хрону висаджують восени або ранньою весною (Колг. енц. Словник української мови в 11 томах