хрін

Значення в інших словниках

1. хрін — [хр'ін] хр'іна і хрону, м. (на) хр'ін'і і хрон'і Орфоепічний словник української мови
2. хрін — ХРІН, хрі́ну і хро́ну, ч. 1. Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (Номис); Корені хрону висаджують восени або ранньою весною (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
3. хрін — хрі́н: ◊ бура́чки́ (бурячки́) з хро́ном → бурачки Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. хрін — А, ч., лайл. 1. «Чорт». Ну, хрін з ним (Ю. Андрухович). Ай, йолки-палки, та хрін з ними, з харчами, чоловіче, скільки того життя, скільки тої любові, щоб акуратненько краяти її ножиком на сніданок і вечерю! (О. Забужко). Словник сучасного українського сленгу
5. хрін — (-а) ч.; жрм. Чоловічий статевий орган. БСРЖ, 654; ЯБМ, 2, 502. Словник жарґонної лексики української мови
6. хрін — хріну і хрону, ч. 1》 Трав'яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. 2》 Корінь цієї рослини, що вживається як гостра, пряна приправа до їжі, а також як лікувальний засіб. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. хрін — Багаторічна трав'яниста рослина родини хрестоцвітих, овочева культура; корінь довгий, товстий, м'ясистий із своєрідним смаком, споживають як приправу; містить багато вітамінів, особливо С, має фітонцидні властивості. Універсальний словник-енциклопедія
8. хрін — до чо́рта (до га́спида, до хрі́на), грубо. 1. Дуже багато. Стану я вчитись, стану робити? Як би не так! Хай хто хоче робе (робить). Я знаю, у батька до чорта грошей — на мій вік стане (Панас Мирний); Та й солов’ї у Ратієвщині як свищуть.— І скільки то їх?... Фразеологічний словник української мови
9. хрін — Хрін, хрі́ну. До хрі́на = до чо́рта (сила, багато) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. хрін — ХРІН, хрі́ну і хро́ну, ч. 1. Трав’яниста овочева рослина родини хрестоцвітих з потовщеним кореневищем, їдким і гірким на смак. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше (Номис, 1864, № 407); Корені хрону висаджують восени або ранньою весною (Колг. енц. Словник української мови в 11 томах
11. хрін — Хрін, -ну м. 1) Хрѣнъ. Орел летить найвище, а хрін росте найглибше. Ном. № 407. це йому́ як хрі́ном під ніс. Это ему крайне непріятно. Н. Вол. у. Часто употребляется вмѣсто слова чортъ въ соотвѣтвующихъ выраженіяхъ. Нехай йому хрін! Г. Барв. 301. Словник української мови Грінченка