хутрина
Хутрина, -ни
ж. Въ стѣнкѣ деревянной постройки: каждое бревно, упирающееся въ косяки дверей или оконъ. Канев. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хутрина — ХУТРИ́НА, и, ж. Те саме, що ху́тро 2, 3. Хозари брали з полян, сіверян, та в'ятичів по білячій хутрині з двору (О. Воропай); Річки, багаті рибою. І зарості – повні звірини, що дозволяло легко здобувати хутрину (Г. Колісник). Словник української мови у 20 томах
- хутрина — -и, ж., діал. У дерев'яній будівлі – кожна колода, що впирається в лутки (див. лутка 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови