хутрина
хутри́на
-и, ж., діал.
У дерев'яній будівлі – кожна колода, що впирається в лутки (див. лутка 1)).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- хутрина — ХУТРИ́НА, и, ж. Те саме, що ху́тро 2, 3. Хозари брали з полян, сіверян, та в'ятичів по білячій хутрині з двору (О. Воропай); Річки, багаті рибою. І зарості – повні звірини, що дозволяло легко здобувати хутрину (Г. Колісник). Словник української мови у 20 томах
- хутрина — Хутрина, -ни ж. Въ стѣнкѣ деревянной постройки: каждое бревно, упирающееся въ косяки дверей или оконъ. Канев. у. Словник української мови Грінченка