Хозари брали з полян, сіверян, та в'ятичів по білячій хутрині з двору(О. Воропай);
Річки, багаті рибою. І зарості – повні звірини, що дозволяло легко здобувати хутрину(Г. Колісник).
Джерело: Словник української мови (СУМ-20)на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
хутрина —
-и, ж., діал. У дерев'яній будівлі – кожна колода, що впирається в лутки (див. лутка 1)).
Великий тлумачний словник сучасної мови
хутрина —
Хутрина, -ни ж. Въ стѣнкѣ деревянной постройки: каждое бревно, упирающееся въ косяки дверей или оконъ. Канев. у.
Словник української мови Грінченка