цара

Значення в інших словниках

1. цара — ЦА́РА, и, ж., діал. 1. Чужий край. Гуцули-мужчини, як-не-як, а сходили з верхів частіше, бували й на долах, ходили різними царами (Г. Хоткевич); Є на світі велика цара, де робочий чоловік сам собі господар, туди й треба дивитися (О. Кундзич). 2. Натовп. Словник української мови у 20 томах
2. цара — -и, ж., зах. Чужий край. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. цара — ЦА́РА, и, ж., діал. Чужий край. Гуцули-мужчини, як-не-як, а сходили з верхів частіше, бували й на долах, ходили різними царами (Хотк., II, 1966, 14); Є на світі велика цара, де робочий чоловік сам собі господар, туди й треба дивитися (Кундзич, Пов. і опов., 1951, 48). Словник української мови в 11 томах