царювати

Значення в інших словниках

1. царювати — царюва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. царювати — Керувати царством, сидіти на троні, ур. царствувати; ЖМ. орудувати, верховодити; (над чим) П. панувати, домінувати. Словник синонімів Караванського
3. царювати — див. керувати Словник синонімів Вусика
4. царювати — [цар'уватие] -р'уйу, -р'уйеиш Орфоепічний словник української мови
5. царювати — ЦАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. Бути царем, правити царством. [О л я:] Ще в той час царював лютий-прелютий цар Микола I (С. Васильченко); – Триста років тільки дім Романових існував, – озвався Карпо, хвастаючись перед гостями своєю обізнаністю. Словник української мови у 20 томах
6. царювати — -юю, -юєш, недок. 1》 Бути царем, правити царством. || розм. Повноправно порядкувати, самовільно керувати ким-, чим-небудь. 2》 перен. Бути першим, переважати всіх у чому-небудь. 3》 перен. Наповнювати собою; домінувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
7. царювати — ПАНУВА́ТИ (мати переважне в порівнянні з чимсь поширення; безмежно поширюватися), ДОМІНУВА́ТИ, ВОЛОДАРЮВА́ТИ, ВЛАДАРЮВА́ТИ уроч., ЦАРЮВА́ТИ, ЦАРИ́ТИ, ЦА́РСТВУВАТИ рідше. Цілковита тиша панувала навколо (І. Словник синонімів української мови
8. царювати — Царюва́ти, -рю́ю, -рю́єш, -рю́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. царювати — ЦАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. 1. Бути царем, правити царством. [О л я:] Ще в той час царював лютий-прелютий цар Микола I (Вас., III, 1960, 278); — Триста років тільки дім Романових існував,— озвався Карпо, хвастаючись перед гостями своєю обізнаністю. Словник української мови в 11 томах