1. Словник української мови Грінченка

цвіль

Цвіль, -лі

ж. Плѣсень. Бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла. Шевч. 668.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. цвіль — цвіль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. цвіль — Пліснява, з. морох, снядь; цвілля. Словник синонімів Караванського
  3. цвіль — ЦВІЛЬ, і, ж. Пухкий наліт на прогнилих предметах, який утворюють мікроскопічні грибки; плі́снява. Дорожила вона тими пасками, доки вони зеленню не взялися – аж позросталися од цвілі (М. Словник української мови у 20 томах
  4. цвіль — -і, ж. Те саме, що плісень. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. цвіль — ПЛІ́СЕНЬ (наліт мікроскопічних грибків на гниючих предметах), ПЛІ́СНЯВА, ЦВІЛЬ, ПЛІ́СНЯВИНА розм., ПЛІ́СНЯВКА розм., СНЯДЬ розм. Сів (Довбанюк) на той самий сінешній поріг, здряпав плісень (І. Словник синонімів української мови
  6. цвіль — Цвіль, цві́лі, цві́лі, цві́ллю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. цвіль — ЦВІЛЬ, і, ж. Те саме, що плі́сень. Дорожила вона тими пасками, доки вони зеленню не взялися — аж позросталися од цвілі (Стельмах, II, 1962, 326); Чорні стіни невеликої кімнатки були аж слизькі від цвілі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах