цвіркотати

Значення в інших словниках

1. цвіркотати — цвіркота́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. цвіркотати — див. говорити; цвірінькати Словник синонімів Вусика
3. цвіркотати — ЦВІРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЦВІРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до цві́ркати. Якась пташка ненастанно цвіркотіла (Н. Кобринська); Тихо навкруги. Тільки цвіркун цвіркоче в житі (М. Коцюбинський); В полині Цвіркоче коник (М. Словник української мови у 20 томах
4. цвіркотати — -очу, -очеш і цвіркотіти, -очу, -отиш, недок. Підсил. до цвіркати. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. цвіркотати — СЮРЧА́ТИ (про комах — коників, цвіркунів та ін., зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), СЮ́РКАТИ, СЮРКОТА́ТИ (СЮРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІРЧА́ТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦЮРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
6. цвіркотати — ЦВІРКОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ЦВІРКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до цві́ркати. Якась пташка ненастанно цвіркотіла (Кобр., Вибр., 1954, 100); Тихо навкруги. Тільки цвіркун цвіркоче в житі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах