1. Словник української мови Грінченка

чаклувати

Чаклувати, -лую, -єш

гл. Колдовать. Та усе нишком, не хвалячись, чаклує.... Як усі полягають спати, а вона й вийде на двір та й махне рукою. Та куди махнула, туди і хмари пійдуть. Кв. I. 204.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чаклувати — Ворожити, характерствувати, відьмувати, шаманити, з. химородити, (над ким) діяти чари, ІР. священодіяти, чаклунити, п! ЧАРУВАТИ Словник синонімів Караванського
  2. чаклувати — ЧАКЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. Займатися чаклунством (у 1 знач.). Не встиг дід нічого сказати.., як один старий циган уже став чаклувати. Словник української мови у 20 томах
  3. чаклувати — чаклува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. чаклувати — -ую, -уєш, недок. 1》 Займатися чаклунством (у 1 знач.). || Навертати біду, лихо, хворобу на людей, мор на тварин. 2》 над ким – чим, біля кого – чого і без додатка, перен., розм. Зосереджено виконувати якусь дію, що своєю таємничістю або незрозумілістю нагадує чаклунство (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. чаклувати — НАВРО́ЧИТИ (НАУРО́ЧИТИ рідко) кого (за народними уявленнями, заподіяти кому-небудь нещастя, викликати в когось хворобу і т. ін. магічним поглядом, словами або діями); НАСЛА́ТИ що на кого, НАПУСТИ́ТИ що на кого... Словник синонімів української мови
  6. чаклувати — Чаклува́ти, -клу́ю, -клу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. чаклувати — ЧАКЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. заст. Займатися чаклунством (у 1 знач.). Не встиг дід нічого сказати.., як один старий циган уже став чаклувати. Як дмухне люлькою, як сипоне іскрами, так уже й вікон не стало видно, і полум’я аж танцює в хаті (Тют. Словник української мови в 11 томах