чала

Чала!

меж. Крикъ на лошадей: но! Балтск. у. см. ча.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чала — ЧАЛА́, ЧАЛІ́, виг., діал. Вигук, яким підганяють тварин (перев. коней); но. Сідають на вози – й гаття, чалі, і вйо, карі, а коні іржуть, а худоба мукає, а вівці блеють... (Є. Гуцало). Словник української мови у 20 томах