чалапати

Чалапати, -паю, -єш

гл.

1) Шлепать по грязи. Желех.

2) Бѣжать рысью. Вх. Зн. 79.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чалапати — (по багні) брьохати, тьопати, хляпати, хлюпати, (по землі) телепати, п! ЧОВГАТИ Словник синонімів Караванського
  2. чалапати — див. іти; ходити Словник синонімів Вусика
  3. чалапати — ЧАЛА́ПАТИ, ЧАЛА́ПКАТИ, аю, аєш, ЧАЛАПКОТІ́ТИ, чу́, ти́ш, недок., розм. 1. Брести болотом, через твань, талий сніг, по воді і т. ін. (як неодноспрямована і повторювана дія). Високоногий бузько чалапав спокійно по багнистих плесах сіножаті (Н. Словник української мови у 20 томах
  4. чалапати — чала́пати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  5. чалапати — і чалапкати, -аю, -аєш, недок., розм. 1》 Видавати шум, глухі звуки з хлюпанням, ступаючи по болоті, багнистих місцях, воді, талому снігу і т. ін. || Плюскати, хлюпати, рухаючись у воді. 2》 Брести болотом, через твань, талий сніг, по воді і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. чалапати — БРЕСТИ́ (повільно або важко йти), ПЛЕСТИ́СЯ розм., ПЛЕ́НТАТИСЯ розм., ПЛЕ́НТАТИ розм. рідше, ПХА́ТИСЯ розм., ТЕЛЕ́ПАТИ розм., ТЕЛЕ́ПАТИСЯ розм., ТЕЛІПА́ТИСЯ розм., ТЯГТИ́ (ТЯГНУ́ТИ) розм., ТЬО́ПАТИ розм., ТЬО́ПАТИСЯ розм., ТЮ́ПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  7. чалапати — Чала́пати, -паю, -паєш, -пає Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. чалапати — ЧАЛА́ПАТИ і ЧАЛА́ПКАТИ, аю, аєш, недок., розм. 1. Видавати шум, глухі звуки з хлюпанням, ступаючи по болоті, багнистих місцях, воді, талому снігу і т. ін. Шур-шур… шур-шур…— мірно чалапали ноги. Словник української мови в 11 томах