челядинець

Значення в інших словниках

1. челядинець — ЧЕЛЯДИ́НЕЦЬ, нця, ч., іст. Те саме, що челя́дник 1, 2. Один царський син, ще не жонатий, пішов із своїм челядинцем на полювання у той ліс та й заблудився там (з казки); [Шмигельський:] Скрізь великі податки нищать хлопа, і хлоп не має права писнуть... Словник української мови у 20 томах
2. челядинець — челяди́нець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
3. челядинець — -нця, ч., іст. Те саме, що челядник 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. челядинець — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст. Словник синонімів української мови
5. челядинець — ЧЕЛЯДИ́НЕЦЬ, нця, ч., іст. Те саме, що челя́дник 1, 2. Один царський син, ще не жонатий, пішов із своїм челядинцем на полювання у той ліс та й заблудився там (Укр.. Словник української мови в 11 томах