1. Словник української мови Грінченка

червчик

Червчик, -ка

м. = червець 2, 5. Ой уродив червчик зернистий. МУЕ. І. 161.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. червчик — ЧЕ́РВЧИК, а, ч. 1. Дрібна щитівка, що паразитує на стеблах, гілках, стовбурах дерев, живлячись рослинними соками. До однаковокрилих належать цикади, попелиці, медяниці, червчики; всі однаковокрилі живляться рослинними соками (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. червчик — че́рвчик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. червчик — -а, ч. Дрібна щитівка, що паразитує на стеблах, гілках, стовбурах дерев, живлячись рослинними соками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. червчик — ЧЕ́РВЧИК, а, ч. Дрібна щитівка, що паразитує на стеблах, гілках, стовбурах дерев, живлячись рослинними соками. До однаковокрилих належать цикади, попелиці, медяниці, червчики; всі однаковокрилі живляться рослинними соками (Шкідн. поля.. Словник української мови в 11 томах