читака

Значення в інших словниках

1. читака — ЧИТА́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що чита́ч 1, чита́чка. Із тебе, як бачу, і читака поганий (Сл. Б. Грінченка); Дяк, людина п'яна, не завжди через підпиток спроможен читати Псалтир, значить, – охоче візьме його яко доброго читаку і посилатиме читати Псалтир (О. Кониський). Словник української мови у 20 томах
2. читака — чита́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
3. читака — -и, ч. і ж., розм. Те саме, що читач 1), читачка. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. читака — ЧИТА́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що чита́ч 1, чита́чка. Із тебе, як бачу, і читака поганий (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах