1. Словник української мови Грінченка

чужовірний

Чужовірний, -а, -е

Иновѣрный. Наша аристократія... сталась би чужовірною. К. ХП. 121.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужовірний — ЧУЖОВІ́РНИЙ, а, е. Чужої, іншої віри; іновірний. Наша аристократія... сталась би чужовірною (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  2. чужовірний — -а, -е. Іншої, не нашої віри. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. чужовірний — Чужові́рний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)