чужовірство
Чужовірство, -ва
с. Иновѣріе. Не вподобав демократ русин свого давнього панства — кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство. Г. Барв. 426.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- чужовірство — ЧУЖОВІ́РСТВО, а, с. Властивість за знач. чужові́рний. Не вподобав демократ русин свого давнього панства – кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- чужовірство — -а, с. Сповідування іншої, не нашої віри. Великий тлумачний словник сучасної мови