чужовірство

ЧУЖОВІ́РСТВО, а, с.

Властивість за знач. чужові́рний.

Не вподобав демократ русин свого давнього панства – кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. чужовірство — -а, с. Сповідування іншої, не нашої віри. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. чужовірство — Чужовірство, -ва с. Иновѣріе. Не вподобав демократ русин свого давнього панства — кого за чужоземний звичай, кого за чужовірство. Г. Барв. 426. Словник української мови Грінченка