1. Словник української мови Грінченка

шаль

Шаль, -лі

ж.

1) Шаль. Купи собі, Машуню, шаль. Шевч. 553.

2) Пустяки. Як би не пісок, то б шаль довезти дуба. Лебед. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. шаль — див. ХУСТКА. Словник синонімів Караванського
  2. шаль — [шал'] -л'і, ор. -л':у, р. мн. -леий Орфоепічний словник української мови
  3. шаль — ШАЛЬ¹, і, ж. і заст. я, ч. 1. Велика в'язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). – Купи собі, мамуню, шаль. – Мені не треба тії [тієї] шалі. – Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. шаль — шаль 1 іменник жіночого роду хустка рідко шаль 2 іменник жіночого роду дрібниця діал. Орфографічний словник української мови
  5. шаль — I -і, ж. і заст. -я, ч. 1》 Велика в'язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). 2》 заст. Тонка перев. шерстяна тканина саржевого плетива. II -і, ж., діал. Дрібниця (див. дрібниця 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. шаль — ХУ́СТКА (перев. квадратний шматок тканини або такий плетений виріб, яким пов'язують голову, шию, який накидають на плечі), ХУСТИ́НА, ПЛАТО́К розм., ХУ́СТА заст., ПЛАТ діал., ПЛАТИ́НА діал., ШИРИ́НКА діал.; ШАЛЬ (перев. Словник синонімів української мови
  7. шаль — Шаль, ша́лю, -леві, -лем; ша́лі, -лів (ч. р.) (фр. le châle) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. шаль — ШАЛЬ¹, ж. і заст. я, ч. 1. Велика в’язана чи ткана хустка (перев. шерстяна, рідше шовкова). — Купи собі, мамуню, шаль. — Мені не треба тії шалі.— Не завдавай же серцю жалю! Купи, голубко! (Шевч. Словник української мови в 11 томах